Ще з осені потрібно починати піклуватися про майбутні, проводимі у весняний сезон, процедури: полив, внесення добрив, щеплення. Деякі компоненти добри втрачають з плином часу свої властивості. Думаючи, що чинить правильно, дачник зазвичай викидає їх, як непотрібне сміття.
На упаковках добрив завжди описується строк придатності, якщо він є. Не можна довго зберігати тільки сечовину і карбамід. Інші ж інгредієнти, як правило, не псуються і не розкладаються при тривалому зберіганні. Правда, слід дбати про те, щоб до них не потрапляло занадто багато вологи.
Існують гігроскопічні добрива. Вони вловлюють воду навіть з атмосфери. Особливо часто таке явище спостерігається у підживлень азотного типу. У разі підвищених показників вологості в ущільнений конгломерат перетворюються селітра (аміачна та калійна) і сечовина. Зруйнувати його потім дуже складно. Стійкістю до вологи характеризуються калімагнезія і суперфосфат. Але, якщо вода все ж потрапила на гранули, то добрива можуть стати кашоподібними. Також порошок сірчанокислого магнію після попадання в нього води і подальшої сушки набуває твердого стану.
Мінеральні добрива вимагають від садівника дотримання певних умов зберігання. В першу чергу, це розташування компонентів і препаратів всередині сухого приміщення. Сюди не повинні потрапляти опади, талі і грунтові води. Та й взагалі вологість в такому приміщенні повинна мати низькі показники.
Найбільш добре підійдуть для зберігання таких добрив будинки і квартири, хоча непоганим варіантом стане і гараж, якщо в холодну пору року він опалюється. У сараях та гаражах без опалення зберігати подібні підживлення ні в якому разі не можна. При холодних температурах, навіть не зовсім великих, волога в повітрі починає виділяти конденсат, який тут же стає помітним на кристалах і гранулах добрив. Але не завжди і удачника є можливість зберігати мінеральні добрива всередині житлового приміщення або інших сухих місцях. Тоді можна покласти в будь-яких будівлях пакети на полицю вище від поверхні підлоги. Також не можна відкривати пакети з цими засобами. Якщо пакет все-таки вже був відкритий, то його при сухій погоді потрібно щільно закрити. Кращий варіант – це зав’язки допомогою тасьми або шпагату.
У тій ситуації, коли добрива злежалися, їх не слід подрібнювати перед підготовкою до зберігання. У подібному стані засіб потрібно залишити аж до початку весняної пори. Всі поживні характеристики і властивості в такому випадку збережуться. Фізичні особливості можна буде відновити перед тим, як добриво потрібно буде внести в грунт. У цих цілях знадобиться розкласти грудки на спеціальній дошці з великою шириною і обережними рухами роздрібнити добриво з допомогою, наприклад, молотка.
Намокла аміачна селітра – це досить складний для роботи матеріал. Не варто навіть намагатися сушити добриво якими-небудь способами. Після попадання вологи в компоненти селітра дуже сильно тане, після чого перетворюється на розчин. Тут існує можливість розведення добрива у воді. Таким препаратом можна поливати вегетуючі культури. Але важливо приділити увагу концентрації розчину. На літр води достатньо двох грамів селітри. Можна покласти і менше добрива.
Суперфосфат після намокання стає кашоподібним. Але він все одно придатний для деяких маніпуляцій. Наприклад, з його допомогою можна внести добриво в ями для посадки або обкласти пристовбурні кола дерев. Приготувати якісну поживну суміш не так вже й складно: потрібно розім’яти суперфосфат разом з торфом (краще сухим) і ґрунтом (обсяги повинні бути невеликими). Далі сюди ж додається грунт невеликими порціями. У результаті маса повинна придбати сипучість. Помістити його в лунки для посадки тих чи інших культур або розсипати поблизу пристовбурних кіл тепер не стане проблемою. Помічником у цій справі стане звичайна садова лопата. В осінній сезон за такою ж схемою можна відновлювати добрива на основі фосфору або калію. А ось з азотними засобами використовувати цей метод не можна.
Цікава форма добрив – препарати, що містять мідь. Їх різновиди: бордоська рідина, мідний купорос і хлорокис міді. Природно, найбільше в таких добривах міститься міді. Припустимо мідним купоросом обробляти тільки гілки і стовбури знаходячихся в спокійній фазі чагарників і дерев. Тільки бордоською рідиною і хлорокислою міддю можна обприскувати прості рослини навіть на листових пластинках. Це дозволить запобігти поширення та формування чорного раку і моноліоза на культурах.
