Як виростити гарний урожай петрушки

Як виростити гарний урожай петрушки
Жоден город не обходиться без ароматної петрушки. Це наша улюблена зелень. Вона буває листова (звичайна та кучерява) і коренева. Давайте з’ясуємо, як виростити добрий урожай цієї зелені

Спочатку давайте розберемося, у чому відмінності різновидів петрушки:

  1. Звичайна листова петрушка утворює гладке різьблене блискуче листя на довгих черешках, в розетці їх від 30 до 100 штук. Її вирощують найчастіше, оскільки її сорти ростуть помітно швидше.
  2. Кучерява листова петрушка формує більш компактні кущики і сильно гофроване щільне листя. Вона грубіша, але багатша мінеральними солями і краще зберігається.
  3. Коренева петрушка утворює конусоподібний коренеплід, розміри якого варіюються у значних межах, а м’якоть у нього біла щільна і з пряним ароматом.

Листя і коренеплоди петрушки використовують у свіжому та сушеному вигляді, а також їх солять і додають у заготовки з овочів.

До речі, за переказами, петрушку на скелях грецького півострова Морена (Пелопонес) знайшов місцевий селянин і йому дуже сподобався запах. Він запам’ятав місце, де вона росте і пізніше повернувся за насінням, посіяв його біля будинку, вирощував як пряність і ділився із сусідами. Незабаром петрушку вирощували вже по всій Елладі і називали Petroselinum – та, що живе в горах.

Чим корисна петрушка?

Листя петрушки багате вітаміном С – до 400 мг на 100 г, каротином – до 10 мг на 100 г, вітамінами групи В, ефірними оліями та флавоноїдами (антиоксидантами), а також солями кальцію, магнію та заліза.

Вирощування петрушки

Петрушка відрізняється холодостійкістю та витримує морози до -8 °С. При достатньому сніговому покриві бадилля не відмирає під час перезимівлі, навіть при -30 °С. Її можна видобувати з-під снігу, розкопуючи кучугури.

У теплому кліматі петрушка – багаторічна рослина. У житлових приміщеннях листову петрушку успішно вирощують у горщиках, вона не тільки забезпечує корисною зеленню, а й цілком декоративна .

Петрушці підходять будь-які городні досить родючі, пухкі, добре зволожені ґрунти та сонячне місце – від освітленості залежить аромат листя, хоча є й тіньовитривалі сорти. На важких, сильно ущільнених грунтах рослини відстають у розвитку, уражаються хворобами, а коренеплоди набувають потворної форми.

Вимоги рослин до умов середовища та агротехніка точно такі ж, як для моркви. Важливо дотримуватися сівозміни – петрушка погано переносить повторні посіви після інших культур сімейства Селерні .

Посадка петрушки

Листову петрушку можна сіяти протягом усього сезону, зазвичай кілька разів. Останній термін посіву – кінець липня. Для отримання ранньої зелені використовують підзимові посіви, але в цьому випадку через холодну погоду можливе стеблування рослин у перший рік життя. Втім, цього можна уникнути, якщо вчасно вкрити сходи агротекстилем.

Кореневу петрушку сіють лише навесні, коли прогріється ґрунт. Від сходів до формування товарних коренеплодів (діаметр 1,5 см) вона проходить 100 – 130 днів.

Грядку бажано підготувати з осені. Навесні її поверхню ретельно розрівнюють і на відстані 20 – 25 см один від одного роблять борозенки глибиною 1 – 1,5 см. У них має бути вологе щільне ложе, так як насіння не можна заглиблювати.

Схожість насіння петрушки, навіть першого класу якості не вище 70%, тобто приблизно кожна третя насінина не сходить! Тож насіння краще брати із запасом.

У борозенки насіння розсипають досить густо, в ідеалі з відстанню 1 см, припудрюють зверху низинним торфом або легким ґрунтом, що просіяє, і злегка ущільнюють.

Сходів можна взагалі не отримати, якщо загорнути насіння глибше 1 см. Та сама проблема виникає, якщо верхній шар ґрунту швидко пересихає. Тож за посівами треба стежити, вчасно поливати.

Насіння петрушки, як і більшості селери, тугосхоже – в них багато ефірних олій. Насінини рекомендується замочувати, багато разів змінюючи воду, це прискорює проростання. Без замочування сходи з’являються через 2,5-3 тижні. Для листової петрушки це не страшно – зелень у неї набирає маси вже за місяць.

Але є і проблема: за 3 тижні, поки сходить петрушка, грядка повністю покривається бур’яном. Тому, щоб позначити рядки до її насіння потрібно підмішати насіння маячкових рослин, що сходять швидко, – редьки, гірчиці салатної, крес-салату та ін. Їх має бути приблизно 1%. Тоді сходи бур’янів у міжряддях легко знищити за допомогою скоби або плоскоріза.

А ось насіння кореневої петрушки замочувати необхідно, інакше коренеплід може не визріти.

Після появи у рослин справжнього листя посіви проріджують. У листової петрушки на одному погонному метрі залишають до 50 рослин, у кореневої – 20 – 30. Іноді кореневу петрушку проріджують двічі у міру зростання. Видалені рослини використовують у їжу. – Перед проріджуванням землю треба добре пролити, тоді легше буде виривати рослини з коренем.

Догляд за петрушкою у відкритому ґрунті

Полив. Петрушці треба забезпечити рівномірне достатнє зволоження протягом усього періоду вирощування. Але важливо не перестаратися.

При перезволоженні знижується ароматичність рослин, а коренеплоди можуть загнивати. Після кожного поливу або сильного дощу ґрунт у міжряддях бажано розпушувати на глибину близько 5 см.

Підживлення. Підгодовувати петрушку потрібно раз на 10 – 14 днів розчином комплексних мінеральних добрив – вони забезпечать постійне зростання, яскраве забарвлення та аромат листя. Для листової петрушки застосовують добрива з величезним переважанням азоту. Кореневі сорти з кінця липня підгодовують лише фосфорно-калійними добривами.

Збір врожаю петрушки

Листя зривають з черешками при необхідності, як тільки вони підростуть до 15 – 20 см – зазвичай через 2 місяці після появи сходів. Якщо петрушку вирощують на продаж, хороші врожаї отримують при повторних зрізках крайнього листя вагою понад 2,5 г. Листя пов’язують у пучки по 50 г. При двох-трьох зрізках з 1 кв. м одержують до 1,5 кг зелені.

На зиму листову петрушку можна залишити у землі. Весною вона рано відросте і можна буде збирати листя до початку стеблування. Потім рослини викопують, 2-3 кущі можна залишити на насіння.

Кореневу петрушку викопують наприкінці вересня – жовтні, обрізають листя та закладають на зберігання. Якщо планується використовувати зелень, листя зрізають перед викопуванням. Сорти з довгими коренеплодами важче викопувати, часто ламаються.

Правила зберігання петрушки

  • Для зберігання листя петрушки миють, просушують, охолоджують і пакують пучками приблизно по 300 г перфоровану поліетиленову плівку. У такому вигляді їх можна зберігати у холодильнику до 1,5 місяців.
  • Для більш тривалого зберігання при пізньоосінньому збиранні листя зрізають з головкою коренеплоду, упаковують і зберігають при температурі близько 0 °С.
  • Зелень петрушки заморожують пучками або дрібно нарубаною в кубиках льоду.
  • Коренева петрушка 3 місяці і більше зберігається у холодильнику у відділенні для овочів, а холодному льоху, засипана піском – до наступного літа.
Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Яна

    Чи можна використовувати зелень кореневої петрушки?

    Відповіcти
    1. Агротехнолог Курдибас автор

      Зелень кореневої петрушки вживають також як зелень листової, але якщо хоч раз повністю зрізати листя, рослина вже не зможе сформувати товарний коренеплід. Тому зрізати листочки можна лише частково.

      Відповіcти