Наявність води у приватному будинку підвищує комфорт проживання. Але в зимовий час замерзання рідини в системі може призводити до розриву труб, що вимагатиме дорогого та тривалого ремонту. Щоб уникнути таких проблем, слід утеплити водогін.
Мінеральна вата
В основному такий матеріал застосовується для утеплення системи усередині будинку. Також його використовують для укриття надземного вуличного водопроводу.
Спочатку необхідно підрахувати загальну витрату мінеральної вати. Крім самого матеріалу, буде потрібно гідроізоляція зі стійкого до ультрафіолетового випромінювання поліетилену або будівельної фольги.
Попередньо слід обробити трубу. Її зачищають, знежирюють та фарбують. Це потрібно зниження швидкості корозії. Далі потрібно нарізати вату на відрізки, довжини яких вистачатиме, щоб обернути трубу в один шар. Матеріал слід укладати щільно. Тільки так можна створити нормальний рівень ізоляції.
Основні поради під час роботи:
- Щоб тимчасово зафіксувати вату, можна скористатися алюмінієвим скотчем.
- Найчастіше перемерзання системи відбувається там, де труба входить у стіну будинку. У цей отвір також треба завести вату.
- Після укладання утеплювача слід подбати і про його захист. Для цього використовується алюмінієва фольга або поліетиленова плівка. Листи укладаються внахльост в 15 см. Так знижується можливість попадання вологи в утеплювач.
- Додаткова фіксація проводиться сталевим дротом в’язальним або капроновим шнуром, який змійкою обертає всю лінію.
- Також існують готові циліндри, виготовлені з мінеральної вати. Вони просто надягаються на трубу. Місця стиків необхідно ретельно проклеїти алюмінієвим скотчем.
Скловата
Це дешевий та зручний у роботі матеріал, який підходить як для утеплення вуличної лінії, так і для домашньої системи. Скловата виготовляється у вигляді рулонів. Зовнішня сторона може бути вкрита фольгою. Монтаж нічим не відрізняється від мінеральної вати.
Завдяки негорючості скловата широко використовується для утеплення трубопроводів. Необхідно обернути трубу та закріпити вату скотчем. Далі йде шар склотканини. Також можна використовувати і звичайний руберойд, якщо провадиться утеплення вуличної труби.
Кабель, що гріє
Активна система підігріву має велику кількість переваг перед іншими способами. З її допомогою можна не тільки не допустити промерзання труби, але й розморозити її, якщо таке все ж таки трапилося. Основні типи кабелів:
- Саморегульований.
- Резистивний.
У кожного є свої переваги.
Саморегульований працює автоматично. При низькій температурі опір у провіднику збільшується, через що він починає сильніше грітися, і навпаки.
Резистивний кабель, що гріє, працює в постійному температурному режимі. Під час експлуатації йому потрібно приділяти більше уваги, але його значно нижче, ніж у саморегулюючого.
Є два способи монтажу:
- Внутрішній. Провід прокладається безпосередньо усередині труби.
- Зовнішній. Кабель проходить за зовнішнім контуром. Для водопроводу використовується цей спосіб.
При зовнішній прокладці алгоритм дій такий:
- Потрібно знайти місце, куди можна буде підключити провід, що гріє.
- Для нього встановлюється окремий автомат. Бажано, щоб було передбачено щиток живлення. Його сила струму має бути меншою, ніж у основного, встановленого на весь будинок.
- Від автомата прокладається кабель до місця, де буде встановлено терморегулятор.
- До стіни кріпиться бокс для розміщення блоку керування.
- Після цього у стіні свердлиться отвір під кабель. На цьому етапі підключати його не слід. Можна просто залишити невелику його частину у приміщенні.
- Труба перед укладанням дроту фарбується та знежирюється.
Провідник або намотується змійкою навколо труби, або укладається прямою лінією. Перший варіант краще, але для нього потрібно більше дроту.
Для фіксації зазвичай використовується алюмінієвий скотч. При намотуванні кабелю скотч клеїться періодично.
Якщо провід укладено прямим відрізком, його слід повністю покрити клейкою стрічкою.
У разі використання резистивного кабелю на найхолоднішу ділянку труби (імовірно) теж варто встановити датчик температури. Від нього потрібно прокласти провід до терморегулятора.
Після укладання можна переходити до підключення живлення. Спершу видаляється 5-10 см зовнішньої ізоляції. Екрануюче обплетення потрібно зібрати в пучок або зрізати дренажну жилу. Тепер знімається ізоляція з провідних жил. Одну потрібно вкоротити приблизно на 10 мм. Металевими гільзами здійснюється підключення холодної жили до гарячої, після чого все ізолюється термозбіжною трубкою.
Весь процес повторюється і другого елемента.
Необхідно підключити заземлення до обплетення. З’єднання теж слід ізолювати термоусадкою.
На останньому етапі виконується підключення холодного дроту до терморегулятора. Також необхідно підвести до нього датчик температури.
У продажу є спеціальні терморегулятори, призначені для саморегулівних кабелів. Вони вбудовуються у холодний провід. Пристрій самостійно включається, коли температура падає до +5 градусів, а вимикається при досягненні порога +15 градусів. Для складання досить просто з’єднати дроти та включити систему в розетку. Додаткові модулі не потрібно купувати.
Обов’язково потрібно пам’ятати про якісне заземлення. Якщо про це не думати, то навіть при незначному пробої може бути завдано величезної шкоди будь-кому з тих, хто проживає в будинку. Також можна встановити ПЗВ. Цей пристрій вловлює витоки. При його спрацьовуванні електроживлення припиняється.
