Коли з’ясовується, що всі банки-пляшки, комори-погреби та інші морозилки вже закінчилися, а гарбуз – все ще ні, залишається єдиний вихід – сушити! А швидко і найбільш ефективно сушити гарбуз, звичайно ж, в електросушарці.
Для початку, гарбуз треба розкрити, хоча б просто половинити міцним ножем, далі вже легше піде.
Нарешті, гарбуз розкритий і всередині нас чекає бонус – насіння. Ні в якому разі його не викидайте, воно неймовірно корисне для здоров’я взагалі, а для чоловічого – особливо! Переберіть, промийте, підсушіть (не смажте!)- і лузайте з користю і задоволенням!
А ми продовжимо препарування. Найзручніша послідовність операцій така: після того, як гарбуз розвалили на дві частини по меридіану, зрізаємо обидві «полярні напівшапки» на товщину м’якоті. Далі ріжемо отримані два півкола і один напівциліндр на зручні скибочки шириною в 2-3 см, з яких вже досить легко зрізати кірку, не ризикуючи залишитися без пальців.
Ну а після цього вже можна без побоювання взяти гострий ніж з широким лезом і акуратно нарізати м’якоть гарбуза середнім кубиком (сантиметровим або трохи менше). Деякі фрукти-овочі перед сушінням рекомендується пробланшувати або хоча б ошпарити, але це не про гарбуз, він і без жодних додаткових хитрощів прекрасно висохне.
Кубики гарбуза рівномірно, в один шар і не занадто тісно розкладаємо по піддонам електросушарки, включаємо її на максимальну температуру – і починаємо чекати.
Чекати доведеться до-о-о-о-вго, не менше 12 годин, а то й більше, тут все залежить від сорту гарбуза і ступеня його зрілості.
На жаль, але яка б найнаворочена електросушарка у нас не була, просто «пустити і забути», як самонавідну ракету, не вийде: час від часу піддони доведеться міняти місцями, кубики гарбуза перемішувати, щоб вони не злипалися, а рівномірно сохли. На ніч сушарку вкрай небажано залишати працювати без нагляду, на всякий протипожежний випадок безпечніше вимкнути, щоб з ранку знову завести наш диво-агрегат і продовжити процес дегідратації далі, до переможного кінця.
Ну ось, заповітний час таки настав, тверді кубики гарбуза перетворилися на пружні легкі подушечки, які ми негайно, поки вони не увібрали в себе вологість з навколишнього повітря, повинні герметично запакувати.
Найкраще використовувати пластикові контейнери з гвинтовими кришками або спеціальні «самозапечатуючіся» пакети, з яких у міру необхідності будемо відсипати потроху в “оперативну баночку”.
Сушений гарбуз готовий! Тепер ми до нового врожаю гарбузів, — в будь-який момент зможемо, не побоюючись, що раптом десь розморозилося, або скисло, або поцвіло, або ще як-небудь стухло, — дістати жменьку-другу сухих і легких гарбузових стружок і приготувати з них все, що душенька забажає: хоч суп, хоч пиріг, хоч компот!
А якщо додати до сушеного гарбуза трішечки фантазії, трохи сухофруктів, по ложечці меду і горіхового масла, щіпку прянощів, то всього за півгодини ми легко приготуємо неймовірно смачний, ніжний, корисний, ароматний і абсолютно диєтичный десерт.
