Сухоцвіт болотяний – Gnaphalium uliginosum L.
Родина Айстрові – Asteraceae або Складноцвіті – Composltae
Як виглядає?
Однорічна трав’яниста рослина 10 – 15 см заввишки. Стебло від основи простерто-гіллясте (кущем), разом з листками шерстисто-сіроповстисте. Листки лінійно-довгасті з однією жилкою. Кошики дрібні, зібрані тісними пучками по 3 – 10 в клубочки на кінцях гілок, при основі густопухнасті, черепицеподібно обгорнені бурими листочками, квітки жовто-білі. Цвіте протягом усього літа, найбільш інтенсивно – у серпні.
Де росте?
В лісових і північних лісостепових районах на вогких луках, вологих полях, по берегах річок, при канавах, у посівах на низьких місцях (можна сплутати з жабником – Filago arvensis L., кошики якого не мають бурих листочків і розташовані не лише на кінцях стебел, але і в пазухах верхніх листочків та утворюють колосовидні суцвіття; напар вживають при проносах, лихоманці).
Що й коли збирають?
Усю рослину, під час її інтенсивного цвітіння в суху, сонячну погоду.
Коли застосовують?
У початковій стадії гіпертонічної хвороби, при нервовій збудності у осіб, які страждають від безсоння або відчувають безпричинний страх; при стенокардії (грудній жабі), прискореному серцебитті (в суміші – порівну – з собачою кропивою серцевою і квітками глоду); при болях (спазмах) у шлунку зі здуттям і печією, при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки (в суміші – порівну – зі звіробоєм і золототисячником). Від сухоцвіту зникають болі й симптоми ніші, поліпшується самопочуття, хворі набувають ваги. Алкалоїд гнафалін, що міститься у сухоцвіті болотяному, розширює коронарні судини. Крім того, в рослині є вітамін С, каротин, леткі олії, дубильні речовини, смоли, тіамін, фітостерини.
Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку подрібненого сухоцвіту (суміші) і настоюють 10 хвилин. П’ють по 1 склянці двічі на день, перед обідом і перед сном. Напар понижує тиск крові і, розширюючи периферичні судини, уповільнює скорочення серця, посилює перистальтику кишок. При гіпертонії в 1 л окропу настоюють (порівну) по 1 столовій ложці трави сухоцвіту болотяного, трави собачої кропиви серцевої, квіток глоду і листків омели протягом 8 годин. П’ють по півсклянки 3 рази на день, через годину після їди. При підвищеній нервовій збудності, безсонні 4 столові ложки суміші трави сухоцвіту болотяного, трави собачої кропиви, коренів і кореневищ валеріани і трави вересу в співвідношенні 3:3:1:4 настоюють на 1 л окропу в духовці протягом 12 годин. Вживають по 1 столовій ложці 4 рази на день.
При підвищеній нервовій збудності, під час клімактерію і прн істеричних припадках 4 столові ложки суміші трави сухоцвіту болотяного, трави маренки запашної, трави собачої кропиви, трави чебрецю і листків ожини в співвідношенні 1.5:2:2:1:2.5 настоюють 10 хвилин на 1 л окропу і п’ють по півсклянки 4 рази на день, через годину після іди.
При серцевих захворюваннях, ядусі, запамороченнях і нервових розладах настоюють 1 столову ложку суміші трави сухоцвіту болотяного, трави собачої кропиви, квіток глоду і квіток ромашки лікарської в співвідношенні 1:1:1:1.5 протягом 8 годин в 1 склянці окропу і п’ють по півсклянки 3 рази на день, через годину після їди.
При гастритах з підвищеною кислотністю (з печією і запорами) суміш (по 10 г кожного) трави сухоцвіту болотяного, трави звіробою, трави бобівника трилистого, трави пижма, кореневищ і коренів валеріани, кореневищ і коренів тирличу, кореневищ аїру і помаранчевих шкірок настоюють 21 день на сонці в І л міцної горілки. Вживають по 2 столові ложки вранці (натщесерце) і ввечері (іще див. Синюха блакитно).
Зовнішньо застосовують у вигляді настою на льняній олії (50 г на 1 л) для лікування ран, ошпарень, нориць із застарілих виразок гомілки та при рентгенівських опіках. При гіпертонії рекомендують ножні ванни з напаром сухоцвіту (50 г на 1 л води, кип’ятять 5 хвилин). Відваром сухоцвіту промивають піхву для лікування ерозій і виразок шийки матки.
