Фахівці знають, що у морози насамперед ушкоджуються саме необрізані дерева, які були ослаблені надмірним урожаєм. Можливо, вони й не загинуть, але відновлюватимуться довго. Якщо дерево обрізане, воно стабільно плодоносить щороку. Але мало просто обрізати дерево, потрібно обрізати його правильно, тобто залишити оптимальну кількість гілок, рівномірно розподілити фітомасу по всій кроні, а також провести процедуру з урахуванням відновлювальних здібностей рослини.
Насамперед, видаляються всі сухі, «віджили» гілки, слабкі, пошкоджені, ті, що заважають зростанню інших гілок, а також спрямовані всередину крони.
Небагато користі від гілок, які ростуть вертикально. Однак тут рішення приймається у кожному конкретному випадку. Якщо гілка потрібна, її зростання може перенаправити, підвісивши невеликий вантаж, і згодом вона прийме природне горизонтальне положення.
Не треба думати, що одно-дворічний саджанець дуже молодий для обрізки.
Обрізання молодих дерев потрібне для того, щоб зупинити їх надто швидке зростання вгору. Якщо дерево не тягтиметься вгору, гілки потовщуватимуться, міцнітимуть, з’являться нові пагони, а значить, крона стане густішою.
Але вкорочування гілок молодого дерева має бути виправданим: все-таки зростання у висоту має продовжуватися.
Незаперечне правило обрізки: молоді дерева обрізаються не багато, а «дорослі», які давно плодоносять, – сильно.
Обрізку саду проводять навесні або восени (невелике санітарне обрізання можливе і влітку).
Основне обрізування зазвичай приурочують до ранньої весни, обрізуючи дерева в перші теплі дні. Їх потрібно встигнути обрізати до початку руху соку, щоб для заліковування свіжих ран деревам не довелося витрачати багато сил.
Можна розділити обрізку на 2 етапи, вирізавши пізно восени великі гілки, а навесні тільки підправивши крону.
