Полин гіркий – Artemisia absinthium L.
Родина Айстрові – Asteraceae або Складноцвіті – Compositae
Як виглядають рослини?
Полин гіркий – багаторічна трав’яниста рослина, 50 – 100 см заввишки, вся сірувато-срібляста від густого опушення, з міцним, пряним запахом, гірким смаком. Стебло пряме, у верхівковій частині галузисте. Нижні листки довгочерешкові, пластинка трикутно-округла, дво-триперисті; стеблові – короткочерешкові, двоперисті, частки довгасто-тупоза-гострені. Суцвіття – кулясті кошики близько 3 мм у поперечнику, зібрані в однобоку волоть. Квітки всі трубчасті, жовті. Цвіте у червні-липні, його легко можна сплутати з полином звичайним (чорнобилем) – рослиною до 150 см заввишки, стебло якої сильно гіллясте, пряме, червонувате. Корені його дерев’янисті, досить товсті. Листки зверху зелені, голі, зісподу – білоповстисті, перисті, верхівкові ж цілі, частки ланцетногострі. Суцвіття – довгасті або яйцевидні кошики, зібрані у вигляді волоті, квітки рожеві або червонуваті, всі трубчасті. Смак дещо гіркий, запах трохи бальзамічний, приємний. Цвіте у липні-серпні.
Де ростуть?
По пустирях, толоках, межах, полях (бур’ян) – по всій території України.
Що й коли збирають?
Гілки з квітками й листками, під час цвітіння (з чорнобилю-м’ясисті бокові корені і верхівки з квітками).
Коли застосовують?
Гіркий полин використовують для поліпшення роботи шлунка, при отруєнні їжею, проносах, жовтяниці, болях у ділянці печінки і жовчного міхура, при недокрів’ї, безсонні, також як вітрогінний і глистогінний засіб. Гіркота полину, діючи на закінчення смакових нервів на язиці, рефлекторно поліпшує апетит, збуджує травну діяльність шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, посилює перистальтику кишок. Полин лікує екземи й опечені рентгенівським промінням місця (протизапальна дія складника леткої олії амазулену, вітамінів С і В6). Летка олія гіркого полину (абсинтоп) збуджує центральну нервову систему. Тривале, надмірне вживання може спричинятися до судом, конвульсій, галюцинацій. Вагітним жінкам не можна вживати гіркий полин (хімічний склад полину: леткі олії – близько 1.3%, туйон, сесквітерпенові лактони, проазулен, ізовалеріанова кислота, гіркота абсинтин, флавоноїди – артеметин, дубильні речовини). В летких оліях, крім кадинену, пінену, феландрену, міститься в значній кількості отруйний туйон. Тому особливо небезпечні алкогольні настоянки полину – абсент, вермут.
Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку полину і настоюють 10 хвилин. П’ють 1 склянку на день, ковтками, за півгодини перед їдою. При коліках у ділянці печінки використовують в суміші (порівну) з листками шавлії і ягід ялівцю – п’ють 3 склянки чаю на день. При запаху з носа (озені) після вилучення первопричини (видалення хворих мигдаликів, зіпсованих зубів, вилікування цинготних ясен) п’ють чай із суміші (порівну) листків полину й холодної м’яти – по 3 склянки на день, поки не мине хвороба. При малярії, безсонні, судомах, блюванні можна вживати олію з потовченого насіння у співвідношенні 1 : 4 основи – 3 – 4 краплі на цукрі.
Круглих глистів виганяють, вживаючи по 3 ложки полинного чаю протягом 10 днів натщесерце (вранці) і ввечері (перед сном). Після чаю їдять півсклянки свіжонатертої моркви (Daucus sativus (Hoffm.) Roeh!.). Подібно діє відвар з коренів чорнобилю.
Гостриків (що гніздяться в задньому проході) знищують невеликими клізмами (після випорожнення) з 1 склянки чаю з полину, в якому відварили подрібнену середню головку часнику. Клізму повторюють кілька днів підряд.
Компресами і примочками з чаю полину гіркого, ще краще свіжого соку або потовченого листя, лікують забиті місця й опухи; діє він також кровоспинно.
Звичайний полин (чорнобиль), зокрема його корені, вживають при епілепсії, судомах, конвульсіях, розладі нервової системи, неврастенії, а також прн болісних менструаціях (аменореї, дисменореї), для прискорення пологів, як знеболювальний засіб; також для збудження травлення. Чорнобиль заспокоює центральну нервову систему (діють летка олія – близько 0.2% – туйон, цинеол, смола, гіркота).
1 столову ложку з верхом подрібненого кореня чорнобилю варять 5 хвилин в півлітра пива і, випивши, лежать у ліжку, поки не припиниться виділення поту. Таким же відваром лікують тривалий пронос і виганяють круглих глистів.
При туберкульозі легень варять 1 столову ложку з верхом кореня 10 хвилин в 1 склянці білого вина, коли закипить, у відвар додають мед і холодним п’ють 1 склянку натщесерце або по 1 столовій ложці тричі на день.
До посилення післяпологових виділень дають породіллям напар з І столової ложки спорошкованих верхівок гілок чорнобилю, яку беруть на півлітра окропу. Настоюють 10 хвилин і п’ють по півсклянки тричі на день. Цей засіб посилює також виділення під час менструацій (М.А. Носаль).
Ефективний такий глистогінний засіб. 1 столову ложку суміші взятих порівну квіток полину звичайного (чорнобилю), ромашки лікарської і коренів тирличу жовтого заварюють в 1 склянці окропу, настоюють півгодини, відціджують і п’ють по 3/4 склянки вранці натщесерце і ввечері протягом 3 днів.
Для лікування алкоголізму беруть 1 столову ложку з верхом суміші полину гіркого і чебрецю борового (малої материнки – Thymus serpyllum L.) у співвідношенні 1 : 4 на 1 склянку води, варять 5 хвилин і вживають по 1 столовій ложці тричі на день протягом 2 – 3 місяців.
Чебрець швидко знімає явища абстиненції: зникають напруження і неприємні відчуття в ділянці серця, в руках та ногах. У багатьох хворих уже після 2 тижнів вживання відвару чебрецю з полином з’являється байдужість до алкоголю, а в декого навіть огида.