Плаун булавовидний

Плаун булавовидний (п’ядич, дереза) – Lycopodium clavatum L.

Родина Плаунові – Lycopodiaceae

Як виглядає?

Плаун булавовиднийБагаторічна трав’яниста рослина, вічнозелена, спорова, з повзучими, 1 – 3 метри завдовжки стеблами, які тягнуться вгору. Щоб досягти такої довжини стебла, потрібно 20 – 30 років. Листки сидять на стеблі та його гілках густо; вони лінійно-ланцетні, загнуті вгору, загострені в довгий білий волосок. Спорангії розміщені на споролистках, які відрізняються за формою від стеблових листків. Стебла зібрані на верхівці в колосковидні стробіли у кількості 2(5). З них наприкінці липня – в серпні висипається ніжний жовтий, жирний, оксамитистий порошок – спори. Цей порошок не змочується водою.

Де росте?

В сухих хвойних і мішаних лісах, іноді серед моху, чагарників (є багато відмін п’ядича) – в Карпатах, на Поліссі, в північній частині Лісостепу (на південь від Харкова, Полтави, Києва, по річках доходить до Степу).

Що й коли збирають?

Усю рослину, зокрема колоски, зрізуючи їх ножицями в тиху вологу погоду (або з росою) в посудину, яка закривається. Курява від спор в повітрі легко займається від вогню. Зберігають спори в цупких паперових торбинках, бо вони дуже текучі (висипаються через найменшу дірку). Спори збирають у липні-серпні.

Коли застосовують?

Як обволікальний засіб, дуже ніжний індиферентний (негігроскопічний), що не спричинює подразнення. В спорах містяться жирна олія і терпен споронін. На 2 склянки холодної води беруть 2 столові ложки спор і, помішуючи ложечкою, варять їх протягом 15 хвилин. Разом із спорами п’ють відвар – по 1 столовій ложці через кожну годину – при болях у ділянці сечового міхура, при гострому його запаленні, каменях нирок і сечового міхура та його спазмах, при печінкових коліках, запорах. Якщо немає спор, п’ють напар з гілок плауна (дія алкалоїдів, лікоподину, клаватину, нікотину, клава-токсину).

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть половину чайної ложки подрібненої рослини, настоюють 10 хвилин і п’ють 1 склянку на день, за кілька разів (чарками) – при нервових і ревматичних болях, а також при хворобах шлунка і кишок, як болетамувальний, заспокійливий засіб.

Спори плауна використовують як найкращу присипку для немовлят; у дорослих засипають ними запрілі місця, пролежні, застосовують при свербінні в задньому проході. З свіжої рослини роблять компреси при судомах у литках, при судинних спазмах. З напару роблять компреси при псоріазі (лускатому лишаї), гноячкових висипах, корості, на фурункули, висипи, що дуже сверблять.

Плаун булавовиднийОтруйним є плаун  – баранець звичайний (питота) – Huperzia selago (L.) – рослина 5 – 25 см завдовжки.

Стебло його підняте, неповзуче, вилкувато-гіллясте, без стробілів, спорангії зі спорами утворюються в пазухах звичайних листків. Листки лінійно-ланцетні, відстовбурчені або косо спрямовані до гори. Росте в тінистих лісах Карпат і на Поліссі (Житомирська область, Малинський район, с. Ірша).

Збирають восени, сушать у затінку на протязі і вживають обережно при хронічному алкоголізмі (діють флавоновий жовтий кверцетиновий глікозид і алкалоїд селагін, який викликає блювання, пронос). Щоб запобігти винищуванню цієї цінної і досить рідкісної рослини, зрізуючи траву баранцю звичайного, треба струсити в грунт безстатеві, вкриті листочками, зимові бруньки, що містяться в пазухах верхніх листочків стебла. Вони легко відпадають і з них у наступному році виросте спорофіт, який утворить спори та за 2 – 3 роки дасть вегетативне розмноження. Рослина з 1970 р. оголошена заповідною.

Застосовують у вигляді відвару. 10 г подрібненої трави плауна баранця варять у 200 мл (І склянці) води на повільному вогні протягом 15 хвилин. Потім відвар охолоджують, доливають перевареною видою до 200 мл, проціджують, відтискують і після того як хворий 3 – 4 дні не брав у рот хмільного, дають йому випити не натще, але на порожній шлунок (увечері) 80 – 100 мл відвару, а через 3 – 16 хвилин дають спочатку добре понюхати, а потім випити 3 – 5 мл улюбленого напою (горілки, вина тощо). Блювання настає через 10 – 15 хвилин, інколи аж через 1 – 3 години. Після вживання відвару можуть з’явитися болі всередині, пронос, фібриляція м’язів, погане самопочуття, рідше запаморочення, колапс. Тоді треба хворого покласти навзнак, дати йому понюхати нашатирного спирту, а при серцевій слабості ввести камфору під шкіру, дати валідол, нітрогліцерин. Огида до алкоголю настає після 2 – 3 сеансів, що проводяться з проміжками в 5 – 7 днів. У разі рецидиву (через 7г – 2 роки) лікування можна повторити.

 

Оцініть статтю