Пижмо звичайне (дика горобинка)

Пижмо звичайне (дика горобинка) – Tanacetum vulgare L.

Родина Айстрові – Asteraceae, або Складноцвіті – Compositae 

Як виглядає?

Пижмо звичайне (дика горобинка)Багаторічна трав’яниста рослина, 60 – 150 см заввишки, з сильним камфорним запахом. Листки чергові, перисторозсічені, з довгасто-ланцетними пернстонадрізаними пилчастими частками. Нижні листки черешкові, верхні – сидячі, суцвіття – півкулясті, кошики, зібрану в щитки. Квітки жовті, всі трубчасті. Цвіте в червні-вересні.

Де росте?

Вздовж захисних смуг і по узбіччях залізничного полотна, на межах, біля доріг, канав, по сухих луках, рідше по чагарниках і лісах, іноді на місцях висохлих канав і ставків, коло сільських хат, на цвинтарях – по всій території України, в Карпатах і Криму – біля підніжжя гір.

Що й коли збирають?

Молоді квітки з кошиками (або виривають їх з кошиків) – у червні-липні, стигле насіння – восени. Сушити квітки треба швидко.

Коли застосовують?

Переважно як засіб проти аскарид, гостриків і волосоголовців, також як інсектицидний засіб (проти бліх, мух тощо). У народі вживають при нестравності і болях у шлунку, при проносах; як засіб, що знижує температуру, потогінний; при метеоризмі й ахілії (завдяки вмісту в ньому гірких речовин); при захворюваннях печінки (ангіохоліти) і для регуляції неправильних менструацій.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку квіток пижма і настоюють 10 хвилин. Рослина отруйна, і тому не можна пити більше ніж 1 склянку на день. Протипоказано вживати вагітним жінкам.

Проти гостриків, як рекомендує М.А. Носаль, у 2 склянках молока відварюють подрібнені зубці двох середніх головок часнику, змішані з 1 столовою ложкою розтертого насіння пижма. Варять у закритій посудині на малому вогні 10 хвилин, рахуючи від моменту закипання. Відвар проціджують і теплим вводять у вигляді невеликої клізми, яку треба якнайдовше затримати. Клізми роблять кілька днів підряд, до повного знищення гостриків (припинення свербіння у задньому проході). Діє летка олія пижма. В ній міститься отруйний туйон, гіркота танацетин, дубильні речовини, органічні кислоти. Для виведення аскарид і волосоголовців користуються сумішшю 2 столових ложок порізаної трави золототисячника, 2 столових ложок квіток цмину піскового, 1 столової ложки подрібнених листків бобівника і 1 столової ложки кореневища тирлича, яку заливають 3 склянками води і варять 3 – 5 хвилин. Знімають з вогню і в гарячий відвар всипають 2 столові ложки розім’ятих кошиків пижма. Все це, добре накритим, парять цілу ніч у духовці. Натщесерце випивають за три рази з годинною перервою між вживаннями, через годину після останнього вживання приймають сильну дозу проносного (гіркої солі). Доза – від 1/4 склянки (для дітей) до 1 склянки (для юнаків), тричі на день. Гіркі ліки закушують цукром або медом і запивають водою. Не раніше ніж через годину після вживання засобу хворому рекомендується легкий сніданок без жирів (кашу, чай, хліб з невеликою кількістю масла). Дуже важливо виганяти всіх паралізованих глистів з кишечника – запобігати розкладу їх там та отруєнню організму токсинами.

Виводити глисти краще під наглядом лікаря. Проти солітера заварюють в 1 склянці окропу 1 столову ложку суміші (порівну) кори крушини ламкої і кошиків (квіток) та листків пижма, настоюють півгодини, проціджують і п’ють по 3/4 склянки вранці (натщесерце) 1 ввечері протягом 3 днів.

Ванни з настою пижма використовують при лікуванні подагри, ревматизму, болів у суглобах, вивихів. Порошком з трави і квіток притрушують свіже м’ясо, щоб запобігти відкладанню яєць мух у ньому.

Олесь Курдибас

Закінчив Агрономічний факультет Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва. Колишній спеціаліст відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування управління фітосанітарної безпеки Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби. Цікавлюся нюансами городництва, садівництва, ландшафтного дизайну і реалізую свої задуми на присадибній ділянці. Вдумливо обираю техніку, інструменти та обладнання для поліпшення якості життя у заміському будиночку.

Оцініть автора