Кмин звичайний – Carum carvi L.
Родина Селерові – Аріасеае або Зонтичні – Umbelliierae
Як виглядає?
Дворічна рослина 30 – 80 см заввишки. Стебло пряме, галузисте. Листки: нижні чергові, довгочерешкові, верхні короткочерешкові, зменшуються до верхівки. Листок продовгуватий, дво- або триперистий, а ланцетногострими частками. Суцвіття – складний зонтик 4 – 8 см в поперечнику з 8 – 16 рівними, голими головними гілками. Квітки дрібні, чашечки майже непомітні, п’ятипелюстковий віночок білий або рожевуватий. Цвіте в травні-червні. Насіння має приємний запах, достигає кмин у липні – серпні.
Де росте?
По всій території України, зокрема розсіяно в Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу, крім Донецького Лісостепу. Росте на луках і пасовиськах, на рідколіссі, лісових галявинах і узліссях, при дорогах.
Що й коли збирають?
Зонтики зі стиглим насінням ( з росою), в липні-серпні. Насіння отруйне для птахів.
Коли застосовують?
Застосовують у вигляді чаю при млявому травленні, атонії і болях у кишках, здутті (метеоризмі), для зниження процесів гниття і бродіння в кишках, для поліпшення травлення і підвищення тонусу шлунково-кишкового тракту. Летка олія кмину, в якій є карвон і лімонен, діючи рефлекторно через смакові рецептори, сприяє виділенню травних соків; у матерів, які годують груддю, збільшує кількість молока (сметану варять 3 хвилини з кмином – 1 столова ложка кмину на 1 склянку сметани). Флавоноїди, смола, дубильні речовини, жирна олія, білки сприяють відхаркуванню, сечовиділенню, виявляють проносну дію*. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку насіння кмину, кип’ятять 5 хвилин і настоюють 10 хвилин. П’ють двічі на день по 1 склянці натщесерце і після обіду, ковтками.
Для немовлят застосовують як вітрогінне, 5 – 6 разів на день, по 1 чайній ложці (в клізмах – без цукру по 200 – 500 мл відвару).
При здутті дуже добрим засобом вважають відвар з суміші таких рослин: насіння кмину – 2 столові ложки, насіння кропу – 1 столова ложка, листків деревію – 2 столові ложки, дрібно порізаної вівсяної соломи – 3 столові ложки, кореневищ аїру – 1 столова ложка, дещо потертого кореня валеріани – 1 чайна ложка, 3 столові ложки цієї суміші, кожна з верхом, заливають З склянками сирої води, кип’ятять 15 хвилин і п’ють по 1 склянці тричі на день. При вощині, шумі, сіпанні у вусі впускають у нього (2 рази на день) по кілька крапель теплого соку, витиснутого з гарячої, запеченої з кмином у духовці, головки цибулі ( у видовбану в цибулині ямку, яку накривають потім вирізаним з тієї ж цибулини кубиком, насипають 1 чайну ложку кмину). Цей засіб поліпшує слух (дія фітонцидів).
Як виглядає фенхель звичайний (аптечний, або волоський кріп)? Дво- або багаторічна рослина 1 – 2 м заввишки Стебло його пряме, округле, голе, всередині губчасте, блакитнувато-зелене. Нижні листки черешкові з довгою піхвою, верхні від тричі- до багатоперистих, майже сидячі. Квітки зібрані в складні зонтики. Плід голий, 5.5 – 7 ми завдовжки і 3 – 4 мм у діаметрі, коричнево-зелений або сіро-зелений з 10 поздовжніми тупими ребрами. Походить із Середземномор’я, в дикому стані зустрічається в Криму.
Де росте? Широко культивується на Україні. Що й коли збирають? Плоди, в яких містяться летка олія (oleum Foeniculi), жирні олії, цукор, білок. У леткій олії містяться анетол (60%), анісова кислота, анісовий альдегід, анісовий кетон та терпени – пінен, кампфен, феландрен.
Коли застосовують? Як засіб, що збуджує і поліпшує апетит і травлення та виявляє спазмолітичну, вітрогінну та слабу сечогінну дію. Застосовують при атонії шлунка, пря здутті (метеоризмі), кашлі у дітей, при хронічному запорі з коліками, при проносі, при шлункових і кишкових спазмах, як відхаркувальний засів при бронхітах і коклюші. Збільшує виділення молока у жінок, які годують груддю, та регулює менструації.
Готують у вигляді гарячого настою. 1 чайну ложку подрібнених плодів фенхелю (2 – 3 г) заливають склянкою окропу, напарюють 10 хвилин і додають для смаку меду або цукру. Для дорослих беруть 1 – 1.5 столової ложки плодів на 1 склянку окропу. Прн розладах травлення настій не підсолоджують. Застосовують чисту летку олію з медом: 2 – 3 краплі – для дітей і 5 – 10 крапель – для дорослих на 1 столову ложку меду (одноразова доза).
*Подібну дію виявляє кріп запашний (Anethum graveolena L.) – засіб фітонцидний, сечогінний, проносний, вітрогінний, молокогінний, що заспокоює коліки й судоми, поліпшує травлення. Насіння кропу запашного вживають при гіпертонічній хворобі І і II ступенів та безсонні, також для лікування хронічної коронарної недостатності: для профілактики приступів грудної жаби І при спастичних станах мускулатури органів черевної порожнини.
