Кмин звичайний

Кмин звичайний – Carum carvi L.

Родина Селерові – Аріасеае або Зонтичні – Umbelliierae

Як виглядає?

Кмин звичайнийДворічна рослина 30 – 80 см заввишки. Стебло пряме, галузисте. Листки: нижні чергові, довгочерешкові, верхні короткочерешкові, зменшуються до верхівки. Листок продовгуватий, дво- або триперистий, а ланцетногострими частками. Суцвіття – складний зонтик 4 – 8 см в поперечнику з 8 – 16 рівними, голими головними гілками. Квітки дрібні, чашечки майже непомітні, п’ятипелюстковий віночок білий або рожевуватий. Цвіте в травні-червні. Насіння має приємний запах, достигає кмин у липні – серпні.

Де росте?

По всій території України, зокрема розсіяно в Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу, крім Донецького Лісостепу. Росте на луках і пасовиськах, на рідколіссі, лісових галявинах і узліссях, при дорогах.

Що й коли збирають?

Зонтики зі стиглим насінням ( з росою), в липні-серпні. Насіння отруйне для птахів.

Коли застосовують?

Застосовують у вигляді чаю при млявому травленні, атонії і болях у кишках, здутті (метеоризмі), для зниження процесів гниття і бродіння в кишках, для поліпшення травлення і підвищення тонусу шлунково-кишкового тракту. Летка олія кмину, в якій є карвон і лімонен, діючи рефлекторно через смакові рецептори, сприяє виділенню травних соків; у матерів, які годують груддю, збільшує кількість молока (сметану варять 3 хвилини з кмином – 1 столова ложка кмину на 1 склянку сметани). Флавоноїди, смола, дубильні речовини, жирна олія, білки сприяють відхаркуванню, сечовиділенню, виявляють проносну дію*. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку насіння кмину, кип’ятять 5 хвилин і настоюють 10 хвилин. П’ють двічі на день по 1 склянці натщесерце і після обіду, ковтками.

Для немовлят застосовують як вітрогінне, 5 – 6 разів на день, по 1 чайній ложці (в клізмах – без цукру по 200 – 500 мл відвару).

При здутті дуже добрим засобом вважають відвар з суміші таких рослин: насіння кмину – 2 столові ложки, насіння кропу – 1 столова ложка, листків деревію – 2 столові ложки, дрібно порізаної вівсяної соломи – 3 столові ложки, кореневищ аїру – 1 столова ложка, дещо потертого кореня валеріани – 1 чайна ложка, 3 столові ложки цієї суміші, кожна з верхом, заливають З склянками сирої води, кип’ятять 15 хвилин і п’ють по 1 склянці тричі на день. При вощині, шумі, сіпанні у вусі впускають у нього (2 рази на день) по кілька крапель теплого соку, витиснутого з гарячої, запеченої з кмином у духовці, головки цибулі ( у видовбану в цибулині ямку, яку накривають потім вирізаним з тієї ж цибулини кубиком, насипають 1 чайну ложку кмину). Цей засіб поліпшує слух (дія фітонцидів).

Як виглядає фенхель звичайний (аптечний, або волоський кріп)? Дво- або багаторічна рослина 1 – 2 м заввишки Стебло його пряме, округле, голе, всередині губчасте, блакитнувато-зелене. Нижні листки черешкові з довгою піхвою, верхні від тричі- до багатоперистих, майже сидячі. Квітки зібрані в складні зонтики. Плід голий, 5.5 – 7 ми завдовжки і 3 – 4 мм у діаметрі, коричнево-зелений або сіро-зелений з 10 поздовжніми тупими ребрами. Походить із Середземномор’я, в дикому стані зустрічається в Криму.

Де росте? Широко культивується на Україні. Що й коли збирають? Плоди, в яких містяться летка олія (oleum Foeniculi), жирні олії, цукор, білок. У леткій олії містяться анетол (60%), анісова кислота, анісовий альдегід, анісовий кетон та терпени – пінен, кампфен, феландрен.

Коли застосовують? Як засіб, що збуджує і поліпшує апетит і травлення та виявляє спазмолітичну, вітрогінну та слабу сечогінну дію. Застосовують при атонії шлунка, пря здутті (метеоризмі), кашлі у дітей, при хронічному запорі з коліками, при проносі, при шлункових і кишкових спазмах, як відхаркувальний засів при бронхітах і коклюші. Збільшує виділення молока у жінок, які годують груддю, та регулює менструації.

Готують у вигляді гарячого настою. 1 чайну ложку подрібнених плодів фенхелю (2 – 3 г) заливають склянкою окропу, напарюють 10 хвилин і додають для смаку меду або цукру. Для дорослих беруть 1 – 1.5 столової ложки плодів на 1 склянку окропу. Прн розладах травлення настій не підсолоджують. Застосовують чисту летку олію з медом: 2 – 3 краплі – для дітей і 5 – 10 крапель – для дорослих на 1 столову ложку меду (одноразова доза).


*Подібну дію виявляє кріп запашний (Anethum graveolena L.) – засіб фітонцидний, сечогінний, проносний, вітрогінний, молокогінний, що заспокоює коліки й судоми, поліпшує травлення. Насіння кропу запашного вживають при гіпертонічній хворобі І і II ступенів та безсонні, також для лікування хронічної коронарної недостатності: для профілактики приступів грудної жаби І при спастичних станах мускулатури органів черевної порожнини.

Олесь Курдибас

Закінчив Агрономічний факультет Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва. Колишній спеціаліст відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування управління фітосанітарної безпеки Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби. Цікавлюся нюансами городництва, садівництва, ландшафтного дизайну і реалізую свої задуми на присадибній ділянці. Вдумливо обираю техніку, інструменти та обладнання для поліпшення якості життя у заміському будиночку.

Оцініть автора