Карликове, шпалерне садівництво популярне. Але без знань та суворого дотримання технології отримати добрий результат важко. І з фінансового погляду дорожче.
Далеко не будь-яка ділянка підходить під сад. Грунт не повинен бути заболочений. Легкі суглинки, у крайньому випадку, супіски. Підстилаюча поверхня – морена чи глина, щоб затримувалася волога. У старі часи під сади відводили найкращі землі.
Типовий сад садять на напівкарликових підщепах на відстані між деревами до 2 м, а крону формують за схемою «струнке веретено». І тут навіть яблуко фарбується інакше, рівномірніше. Таке формування не допускає скелетних гілок. Усю плодову деревину змінюють через 3-4 роки, зрізуючи на пеньок, від якого знову відростають пагони.
Глибокі, ґрунтовні посадкові ями не є актуальними в такому саду. Садять у родючий шар, тобто глибина посадки 30-40 см. Це позначається і на стійкості дерева. Тим більше, що коріння напівкарликів і карликів розташовується у верхньому родючому горизонті.
Що краще?
Чи є переваги у саду старого типу? З погляду дачника, можливо. Адже важливий не лише врожай та гарне дерево. Проте фермерів насамперед цікавлять плоди. Якщо з півкарлика одержують 10 кг яблук, то на карликах вже 2-річна яблуня дає 5-6 кг і при цьому займає набагато менше місця. На карликах виходить гарне товарне яблуко.
Формування
У карликовому саду обрізання йде переважно на відновлення зростання. Щорічні прирости повинні бути не менше 20 см. Інакше треба звертати увагу на систему підживлення дерева. Та й гілка не повинна тягнутися вгору. Чим вона нижча, тим більше буде на ній яблук. Обрізати центральний провідник мало потрібно. Тоді не утворюються і вовчкові пагони у верхній частині крони. Адже пробудження до зростання відбувається нижче місця обрізання.
Формувати крону потрібно так, щоб перші гілки були на висоті 80-90 см від рівня ґрунту. Кіл для підв’язки дерева повинен бути висотою в 3-3,5м. Приблизно до цього рівня зростатиме центральний провідник. А потім уже можна поступово розпочинати з ним працювати; дуже акуратно різати, щоб не викликати загущення у верхній частині крони.
Відстань між деревами у карликовому саду – 1 м, між рядами 2-4 метри.
Формування саджанця може бути розпочато ще в розпліднику за системою книп-баум. Вони відрізняються наявністю в кроні 4-6 гілок, що ростуть під тупим кутом, і добре розвиненою кореневою системою. Такий тип саджанців порадує рясним урожаєм вже на 1-2 рік після посадки. Продають їх досвідчені господарства та наукові заклади садівництва, більшість перекупників і не підозрюють про їхнє існування.
Щоб отримати товарне яблуко не треба забувати про кальцій, адже у наших ґрунтах та у воді не вистачає цього елемента. Допомагає позакореневе підживлення кальцієвою селітрою.
Коли плоди розвиваються, проводять 3-4 обприскування, починаючи з фази “волоського горіха”. Тоді й урожай добре зберігається, не з’являються плямистості та гірка ямчастість. Проміжок між підживленням 2-3 тижні.
Прискорення плодоношення
Щоб прискорити плодоношення, скручують гілки в кільце. Це допомагає уникнути загущення крони.
У червні-початку серпня активно зростаючі гілки у верхній частині крони закручують. Так вони скоріше закладають квіткову бруньку. Наступного року, навесні зрізають скручену в кільце гілка трохи вище молодих пагонів, що утворилися.
Югославський пеньок
Якщо гілка відходить від стовбура під гострим кутом, навесні зрізають її горизонтально. Залишається шматочок кори. Як правило, від нього починає рости пагін, який буде розташований під прямим кутом.
