Гравілат міський

Гравілат міський ( підлісник) – Geum urbanum L.

Родина Розові – Rosaceae

Як виглядає?

Багаторічна трав’яниста рослина 60 см заввишки, з багатоголовим кореневищем червонуватого кольору, яке за смаком і запахом нагадує гвоздику. Стебло порожнисте, мало-гіллясте, пряме, шорстко-волохате. Листки м’яковолосисті, прикореневі – великоперисті, стеблові – сидячі, трироздільнолопате ві. Квітки па довгих квітконіжках – поодинокі, п’ятипелюсткові, жовті. Насіння має гачки, якими чіпляється до одягу. Цвіте у червні – серпні.

Де росте?

Переважно в чорноземній зоні по всій території УРСР, крім Карпатських лісів, Західного Лісостепу і Полинного стену, – по чагарниках, лісах, на засмічених місцях, іноді під тинами садиб.

Що й коли збирають?

Усю рослину – під час цвітіння, кореневища – восени.

Коли застосовують?

Як протизапальний і антисептичний засіб при слизистих проносах, катарах шлунка і товстих кишок; при внутрішніх кровотечах; нездужанні нервового характеру; геморої; при запаленні легень, як відхаркувальний засіб і при пічному потінні; при блюванні; здутті і болях у животі; при порушенні функції печінки. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку трави гравілату і настоюють 10 хвилин. Дужче діють корені в тій самій дозі, але їх треба варити 10 хвилин. П’ють 1 – 2 склянки на день, ковтками. Запашний відвар коренів гравілату вживають при білях у жінок, для полоскання рота і горла при ангінах, стоматитах і гінгівітах та для ванн дітям, хворим на рахіт і золотуху. При запаленні ясен, амфодонтозі олією, настояною протягом 14 днів на коренях гравілату у співвідношенні 2 : 1 (гвоздикова олія), мажуть ясна, які кровоточать.

Різнобічність лікувальної дії зумовлюють: глікозид геїн, дубильні речовини (40%), гіркоти, смоли і летка олія, що має запах гвоздики (від похідного геїну – еугенолу). Родичкою гравілату міського є сіверсія гірська, або ж чоловіча підойма гравілат гірський (Parageum montanum (L.) Нага), яка росте в Карпатах на субальпійських і альпійських луках. З її коренів також готують відвар. 1 столову ложку подрібнених коренів варять в емальованій посудині, в 1 склянці води, протягом 3 – 5 хвилин. Вживають по 100 мл тричі на день.

Лікувальна дія пояснюється багатим вмістом дубильних речовин, флавоноїдів, сапонінів леткої олії, смоли. П’ють при шлунково-кишкових захворюваннях (проноси, гастрити) після триденного голодування, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при гострих і хронічних холециститах, циститах і цистопієлітах, меноолігореї, геморої: Зовнішньо застосовують для полоскання рота – при пародонтозі (амфодонтозі), гінгівітах, стоматитах, геморої (у вигляді мазі і компресів на розпухлі гулі). Рослина неотруйна