Горобина чорноплідна – Aronia melanocarpa
Родина Розові – Rosaceae
Як виглядає?
Невисокий густий кущ 1.5 – 2 м заввишки. Листки прості, цілокраї, блискучі, чергові, черешкові, еліптичні або оберненояйцевидні, загострені, з країв пилчасті, зверху темно-зелені, зісподу — світліші; черешки короткі з широкими прилистками, що не опадають. Квітки 5-пелюсткові, білі або рожевіх. Цвіте у травні-червні.
Що й коли збирають?
Плоди зібрані в грона, соковиті, чорні з сизим нальотом, 6 – 16 мм у діаметрі, достигають наприкінці літа – на початку осені, кислувато-солодко-терпкуваті на смак.
Коли застосовують горобину чорноплоду?
У плодах багато рутину, аскорбінової кислоти, цукру, йоду, в них також містяться органічні кислоти, каротин, вітаміни В, РР, дубильні речовини, флавоноїди, антоціани, мікроелементи – фосфор, мідь, марганець, молібден, магній, залізо. Плоди горобини є концентратом вітаміну Р (500 мг%), який ущільнює стінки судин і зменшує їх ламкість. Тому їх рекомендують при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, при геморагічних діатезах, ти реотоксикозах, гломерулонефриті, кровотечах різного походження, при лікуванні антикоагулянтами.
З ягід виготовляють повидло. 1 кг ароматних і дещо підсушених ягід розтирають з 700 г цукру-піску. Вживають по 75 – 100 г двічі на день у поєднанні з вітаміном С. Зберігають у сухому холодному місці. В ягодах містяться речовини, які гальмують розмножування мікробів. Повидло протипоказане при підвищеному зсіданні крові та при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, бо збільшує виділення шлункового соку та активність шлункових ферментів.
Тому її рекомендують при гастритах з пониженою секреторною функцією. Обережно слід вживати її при тромбофлебітах та захворюваннях з підвищеним протромбі-новим індексом.
При гіпертонії ефективний свіжий сік, натщесерце по півсклянки протягом 15 днів. Горобину чорноплоду можна вирощувати по всій території України, де не росте софора японська, плоди якої діють подібно.
