Глід колючий – Crataegus oxyacantha
Родина: Розові (Rosaceae)
Як виглядає?
Кущ, рідше деревце до 5 м заввишки. На міцних пурпурово-брунатних пагонах рідкі, товсті, прямі, 2.5 – 4 см завдовжки колючки. Листки 2 – 6 см завдовжки, широко-ромбічпі, з голими черешками, з обох боків короткопухнасті, по краях пилчасті, перисто-три-, п’ятилопатеві. Квітки двостатеві, з білими (або червоними) пелюстками, зібрані в щитовидні суцвіття. Запах квіток специфічний, приємний. Плоди червоні, рідше червоно-жовтуваті, з борошнистою м’якоттю і 2 – 5 кісточками. Цвіте у травні – червні, плоди достигають у серпні.
Де росте?
Як декоративний кущ – у парках, у живоплотах; як дикорослий – по узліссях листяних лісів, серед чагарників, на крутих річкових берегах у Закарпатті.
Що й коли збирають?
Квітки – в травні, плоди – в серпні.
Коли застосовують?
При функціональних розладах серцевої діяльності (при сильних нервових зворушеннях, при запамороченні голови), при серцевій слабості після видужання від виснажливих хвороб, при ангіоневрозах клімактеричного періоду (приливи крові до голови), в початковій стадії гіпертонічної хвороби, при безсонні у хворих з порушенням серцевої діяльності і при гіпертиреозі з тахікардією. Глід понижує збудливість центральної нервової системи, тонізує серцевий м яз, посилює кровообіг у коронарних судинах серця і судинах мозку, усуває тахікардію і аритмію, знімає неприємне відчуття у ділянці серця, дещо знижує кров’яний тиск і поліпшує загальний стан хворих. (Сильніше діє вічнозелений барвінок малий – Vinca minor L., багатий на рутин і алкалоїд вінін, який знижує кров’яний тиск). Глід допомагає і при миготливій аритмії. При атеросклерозі знижує рівень холестерину в крові.
Застосовують як чай. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку квіток і настоюють 10 хвилин. П’ють по 1 склянці тричі на день. Як краплі готують так. Настоюють повну жменю свіжих квіток чи стиглих плодів на 0.25 л спирту чи міцної горілки (1:2) протягом 14 днів, відціджують і вживають по 40 крапель тричі на день на ложці води (так само витиснутий з свіжих квіток сік, консервований у співвідношенні 4:1 90% спирту). Людям дратливим, нервовим, особливо при істеричних припадках, клімактерії (у жінок) готують чай із 1 столової ложки з верхом суміші трави собачої кропиви, маренки запашної*, листків ожини, трави сухоцвіту болотяного і квіток глоду в співвідношенні 2:2:2.5:1.5:1, взятої на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин. П’ють 3 склянки на день.
При підвищеному тиску крові (гіпертонії) 1 столову ложку суміші квіток глоду, плодів глоду, трави хвоща польового, трави омели білої, зубців часнику, квіток арніки гірської і трави деревію тисячолистого в співвідношенні 3:3:3:3:3:1:4 настоюють у 1 склянці окропу і п’ють по 0.25 склянки 4 рази на день.
При серцевому неврозі з порушенням травлення, безсонням беруть 2 повні чанні ложки суміші квіток глоду колючого, трави споришу звичайного і трави хвоща польового в співвідношенні 5:3:2, настоюють півгодини в 1 склянці окропу.
Настоянку квіток та листків глоду на 70% спирті у співвідношенні 1:10 (по 50 крапель або по 1/2 – 1 чайній ложці тричі на день, у чарці води) чи їх водний напар рекомендують як чудовий тонізуючий, спазмолітичний і заспокійливий засіб. У дуже високих дозах (в 4 – 5 разів більших за звичайно призначувані) і за тривалого й систематичного їх вживання глід не тільки купірує, але часто на кілька років припинює появу припадків стенокардії. А при ангінозних станах, інфаркті міокарда, декомпенсації глід має перевагу над нітросполуками та опійними препаратами, бо не дає побічних токсичних дій і не виявляє гальмівного впливу на функцію кишок (не спричинює запорів). Збільшуючи силу серцевих скорочень, глід встановлює рівновагу між нею і кров’яним тиском. Підвищений тиск знижує, знижений – підвищуе і тим самим зменшує збудливість симпатичної нервової системи. При безсонні, пов’язаному з нервовим збудженням, забезпечує спокійний, глибокий і тривалий сон, не зумовлюючи після пробудження станів психічного пригнічення. Глід дає добрі наслідки при різних алергічних захворюваннях. У ряді випадків гострого суглобового ревматизму тяжкі болі послаблюються через кілька днів після призначення глоду. При гіпертонії ниркового походження глід не дає сприятливих наслідків.
При жовчнокам’яній хворобі з жовтяницею добрі наслідки дає вживання відвару з суміші подрібненої сухої кори з однорічних пагонів глоду, 1 столової ложки кори, вареної протягом 20 хвилин в І склянці перевареної м’якої води, до якого (гарячого) додають 1 чайну ложку трави м’яти холодної і настоюють ще півгодини (діє глікозид ескулін).
*Трава маренки запашної (Asperula odorata L.) з родини маренових (Rubiaceae), завдяки вмісту кумарину з приємним запахом сіна, поліпшує смак ліків, діє дещо наркотично, заспокійливо, усуває приливи крові до голови (ангіоневрози), впливає позитивно на обмін речовин, діє спазмолітично, антисептично, сечогінно та жовчогінно.
