Гіркокаштан звичайний ( каштан кінський)

Гіркокаштан звичайний ( каштан кінський) – Aesculus hippocastanum L.

Родина Гіркокаштанові – Hippocastanaceae

Як виглядає?

Дерево з гарною густою кроною до 30 м заввишки. Старе гілля брунатно сіре, молоді товсті пагони – світло-бурі, голі. Бруньки до 2,5 см завдовжки, яйцевидні, темно-бурі, клейкі, покриті шкірястою лускою. Листки супротивні, черешкові, до 25 см у поперечнику, пальчасто-складні, складаються з 5 – 7 сидячих листочків клиновидно-обернено-яйцевидних, зморшкуватих, знизу світліших, вздовж жилок пухнастих від рудих волосків. Квітки зібрані в гроно 20 – 30 см заввишки, чашечки квіток дзвоникуваті, пухнасті, з 5 нерівними лопатями. Віночок п’ятипелюстковий, білий з жовтуватою, далі червонястою плямою в зіві. Плід – зелена тристулкова коробочка 6 см завдовжки з неколючими шпичаками і з однією насіниною 2 – 3 см в поперечнику, покритою блискучою шкіркою, з сірою плямою на основі. Цвіте в травні, плоди достигають у вересні – жовтні.

Де росте?

По всій території України (походить з Ірану) – висаджують у парках, вздовж алей.

Що й коли збирають?

Кору молодих гілок – навесні, квіти – в травні, шкірку насіння – восени.

Коли застосовують?

При маткових і гемороїдальних кровотечах, геморагічних діатезах, при варикозному розширенні вен, тромбофлебітах (стимулює антитромбічну активність сироватки крові й посилює наповнення кров’ю жильної системи), при атеросклерозі, для профілактики апоплексії (в корі містяться сапоніни, оксикумаринові глікозиди, ескулетин і фраксин, які уповільнюють зсідання крові, речовини, рівноцінні хініну, дубильні речовини, холін, гіркота, тритерпеновий сапонін – есцин), при захворюваннях жовчного міхура, кишок, при суглобовому ревматизмі, артритах різної етіології, малярії, нічному занімінні рук та ніг.

Свіжий, витиснутий з квіток, сік вживають при геморої, розширенні вен, тромбофлебітах, атеросклерозі, в поєднанні з вітаміном В1 всередину – 25 – 30 крапель на І ложку води двічі на день; законсервований спиртом у співвідношенні 1:2 п’ють по чарці (30 – 40 г) тричі на день при геморої, варикозному розширенні вен. Внаслідок тривалого вживання соку з квіток гіркокаштана зникають болі і гулі розширених вен, якщо хвороба не запушена. Водний настій кори вживають при тривалих проносах, малярії, хронічних бронхітах у курців.

При гемороїдальних кровотечах беруть 1 столову ложку суміші квіток гіркокаштана, квіток арніки і квіток горобини звичайної (Sorbus aucuparia L.) в співвідношенні 2:1:2 на 1 склянку окропу, напарюють протягом 20 хвилин і п’ють по 1 склянці двічі на день. Ще роблять малі холодні клізмочки з відвару кори гіркокаштана в 1 склянці води. М.А. Носаль рекомендує при гемороїдальних кровотечах, безпосередньо після випорожнення, робити п’ятнадцятихвилинні холодні сидячі ванни, куди додають відвар кори гілок гіркокаштана (50 г на 1 л води).

При маткових кровотечах (в період клімактерію, але не в зв’язку із злоякісними пухлинами) промивають піхву двічі на день відваром з шкірки стиглих насінин гіркокаштана (15 г на 0,25 л води – кип’ятять на малому вогні 10 хвилин). Спиртовою настоянкою шкірки стиглих насінин гіркокаштана (40 г шкірок на 1 л спирту) розтирають болісні місця при ревматизмі, артритах.