Дурман звичайний або дивдерево -Datura stramonium L.
Родина: Пасльонові (Solanaceae)
Як виглядає?
Однорічна рослина 30 – 100 см заввишки. Стебло її пряме, порожнисте, листки яйцевидні, загострені. Квітки великі, білі, віночки їх хвилястозрослі, чашечки трубчасті, п’ятигранні, зісподу розширені. Плід – коробочка з зеленими м’якими колючками, подібна до плоду гіркокаштана звичайного, відчиняється чотирма стулками; насіння нирковидне, округле, чорне, матове, з сітчастою поверхнею, що нагадує насіння чорнушки (Nigella sativa L.)*. Так само, як беладонна лікарська, блекота чорна має одурманливий запах. Цвіте дурман у червні – серпні.
Дуже отруйна рослина.
Де росте?
Дурман – бур’ян. Росте по всій території України – на смітниках, біля шляхів, на городах і поблизу садиб.
Що й коли збирають?
Листки, на початку цвітіння:в червні – липні. Общипують їх коло основи пластинки й сушать негайно в затінку.
Оскільки рослина дуже отруйна, то при збиранні й сушінні їх треба бути дуже обережним. Не слід доторкатися до носа, губ, очей забрудненими руками, після роботи добре їх вимити. Зберігають ці сухі рослини окремо від інших лікарських рослин, щороку заготовляють свіжі запаси, а старі спалюють.
Коли застосовують?
У листках дурману, крім гіосціаміну й атропіну, є ще алкалоїд датурин, білкова речовина, віск, смола і мінеральні солі. Вони діють заспокійливо на нервову систему і послаблюють спазми бронхів при хронічних катарах дихальних шляхів; разом з листками беладонни та блекоти чорної входять до складу порошку проти астми («Астматол»). Порошок цей насипають на гаряче вугілля, і дим вдихають при приступах ядухи (астми) або випалюють малу цигарку із суміші цього порошку в подрібненим листком шавлії у співвідношенні 1:2.
Як наркотичний засіб при задишці, судорожному кашлі, при істерії, епілепсії, сильних шлунково-кишкових болях вживають настоянку насіння дурману (1 частину подрібненого насіння заливають 5 частинами 70% спирту, настоюють протягом 7 днів, відфільтровують і зливають у пляшечку) – не більше як 2 краплі на 1 столову ложку води і не частіше як 5 разів на день (при астмі, невралгії, неврастенії, нервових і психічних хворобах, коклюші й спазматичному кашлі, при хворобливій сонливості, хореї, епілепсії, при постійній і тривалій гикавці, при морській і повітряній хворобах, приступах хвороби Меньера, пріапізмі – хворобливому й тривалому напруженні статевого органа без статевого збудження, німфоманії – надмірному статевому потягу до жінок).
Рослина дуже отруйна і призначається тільки лікарем. При отруєнні (запаморочення свідомості, зниження потовиділення, сухість у роті, розширення зір ниць, галюцинації, маячення, поверхневе дихання) треба викликати лікаря, а потерпілому надати першу допомогу – промивають шлунок, кладуть на голову холодні компреси.
