Думаю, багатьом городникам знайома ситуація, коли томати без особливих проблем починають цвісти, однак на цьому все і закінчується і зав’язі так і не доводиться бачити. Постараємося з’ясувати, з чим же пов’язані подібні «невдачі» і чому помідори не зав’язуються.
Томати відносяться до того виду овочевих культур, яким для нормального росту і розвитку необхідно тепло. Тому немає нічого дивного в тому, що, поспішаючи посадити їх у відкритий грунт, ми іноді не бачимо плодів. Нерідкі випадки, коли перші, встиглі сформуватися квіткові китиці піддаються впливу низьких, нехай і позитивних, температур. Щоб з запиленням не виникло труднощів, температура повітря повинна складати 20-25 градусів Цельсія. У разі її падіння нижче 15-ти градусної позначки спостерігається затримка в дозріванні пилку. У разі зростання температури вище 35 градусів Цельсія пилок стає стерильним.
Щоб томати нормально розвивалися, грунт, в якому вони ростуть, повинен мати вологість порядку 70-75%. Звичайно, для простого городника ці цифри не несуть особливої практичної користі, проте все ж кожному під силу побачити, що з грунтом щось не так (надмірна щільність, утворення тріщин, зів’яле листя і верхівки рослин). Якщо в період вегетації в грунті спостерігається нестача вологи, нехай мова і йде всього лише про розсаду, то наслідком цього стає те, що помідори не зав’язуються, тобто відбувається опадання квіток і зав’язі.
Чимала роль відводиться і вологості повітря. Під час спеки спостерігається склеювання пилку, який формується в кульки, або ж зовсім не відбувається його появи з пиляків. Якщо вологість повітря знаходиться не на оптимальному рівні, то виникають складності і з проростанням пилку на маточці. У більшості випадків з подібною проблемою стикаються ті городники, які погано провітрюють теплиці.
У безвітряні дні також виникають труднощі з запиленням помідор. При вирощуванні помідорів в теплиці ця проблема набуває ще більшої актуальності. У зв’язку з цим, коли рослини вступають у фазу цвітіння, бажано вранці потрусити стебла. Також слід акуратно торкатися і квітучих китиць, змушуючи пилок розлітатися, завдяки цьому і зав’язуються помідори.
Якщо в грунт вноситься надмірна кількість азоту, то це призводить до змін в квітці. Виражається це в збільшенні розмірів і яскравості чашолистків, при цьому тичинковий конус практично не формується. Внесенням азотної підгодівлі займаються в перший період вегетації. Для добрива томатів готують настій коров’яку (1: 6), додаючи на 1 відро настою сульфат калію (12-15 г) і подвійний суперфосфат (12-15 г). Мінеральні добрива можна замінити золою (0,5 л). Якщо коров’яку виявляється недостатньо, додатково в грунт вносять розчин комплексних мінеральних добрив.
Якщо рослини отримують недостатню кількість фосфору і калію, то плоди ростуть повільно, погіршується якість і кількість насіння. Гостра потреба в даних поживних речовинах виникає в період формування і росту плодів.
При вирощуванні помідорів в тепличних умовах і відкритому грунті дотримуються рідкої схеми посадки. Пасинкування і формування рослин потрібно проводити, коли в цьому з’явиться необхідність, не допускаючи затягування з проведенням даних заходів.
Однією з поширених причин, через які не відбувається формування плодів, є використання «власного» насіння для вирощування томатів. Такі рослини часто вражаються хворобами, через що відбувається опадання квіток і плодів. При цьому потрібно мати на увазі, що отрутохімікати також погано впливають на рослини, так як через них у пилку погіршується здатність до плідності.
