Чебрець

Чебрець звичайний – Thymus serpyllum

Родина Ясноткові – Lamiaceae, або Губоцвіті – Lablatae

Як виглядає рослина?

ЧебрецьЧебрець – багаторічний напівкущ 5 – 30 см заввишки, з лежачими, при основі червоно-бурими, здерев’янілими стеблами. Квітучі гілки спрямовані вгору. Листки – дрібні, супротивні, яйцевидні, цілі, короткочерешкові, усіяні залозами з леткою олією. Квітки зібрані в головки. Віночки лілово-рожеві, іноді білі. Запах рослини ароматичний. Чебрець – медоносна рослина. Цвіте з травня до осені.

Подібна до чебрецю материнка – рослина 30 – 90 см заввишки. Стебла її гіллясті, спрямовані догори, вся ароматична рослина має пурпуровий відтінок. Квітки дрібні, зібрані в щитковидну волоть на верхівках стебел, лілово-рожеві. Цвіте з травня до кінця вересня.

Де ростуть?

Майже по всій території України – на бідних піщаних ґрунтах, по сухих схилах, в борах або степах, у сухих соснових лісах, на межах, горбах, лісових галявинах, при лісових дорогах, по сільських цвинтарях. Боровий чебрець росте на Поліссі, в широкому розумінні – це збірна назва багатьох видів дикорослих чебреців.

Що й коли збирають?

Зрізують усю рослину, коли вона цвіте.

Коли застосовують?

У господарстві материнку і чебрець використовують при квашенні огірків і як приправу до м’ясних страв (діють дубильні речовини, гіркота і летка олія, в складі якої є тимол – похідний фенолу).

У вигляді чаю застосовують при захворюваннях кишечника, легень, сечових шляхів (бактерицидно діє складник летких олій тимол), при недостатньому травленні, бродінні в кишках, здутті, коліках, порушенні моторної функції шлунка (атонії), при кашлі, бронхіальній астмі, коклюші, актиномікозі легень, глистах, як засіб сечогінний і кровоочисний, що зміцнює шлунок і його нерви, тамує болі при радикулітах, при безсонні і неврозах (материнку навіть застосовують при порушенні психічної діяльності), від запою.

На 1 склянку «кропу беруть 1 чайну ложку квіток і листків чебрецю або материнки і настоюють 10 хвилин. П’ють 1 – 2 склянки на день, ковтками.

При шлунково-кишковому катарі настоюють 1 столову ложку суміші трави чебрецю, листків меліси, трави маренки запашної і листків суниць лісових (полуниць) у співвідношенні 1:4:5:10 на 1.5 склянки окропу, відціджують і п’ють по півсклянки тричі на день. При катарі дихальних шляхів заварюють 1 столову ложку суміші трави чебрецю, трави маренки запашної і листків суниць у співвідношенні 2.5: 2.5:5 у 2 склянках окропу, настоюють кілька годин, відціджують і п’ють по 2 столові ложки кожні 2 – 3 години.

Материнку вживають при маткових захворюваннях. Вона сильно збільшує виділення при менструаціях у жінок і нерідко призводить до викидню (дія тимолу і карвакролу, гіркоти). Материнка діє потогінно і сечогінно. Вона є болезаспокійливим засобом при ниркових коліках, зумовлених нирковокам’яною хворобою, при постійних ниючих болях у крижах внаслідок сечокислого діатезу.

Материнка зменшує запальний процес у сечовивідних шляхах і сприяє виведенню піску та патологічних домішок.

Чебрець вживається при хронічному алкоголізмі: 7% відвар трави п’ють по 50 г 2 рази на день протягом 2 – 4 тижнів.

Замочену в спиртовій настоянці чебрецю (материнки) ватку вкладають при болю зубів у дупло. Напари з материнки і чебрецю вживають для компресів на нариви, фурункули, різні опухи, для полоскання горла і рота при ангінах, стоматитах, гінгівітах.

Припарки з трави прикладають на уражені місця при ревматизмі, паралічах, невралгіях. Настоєм материнки на олії змазують горло (ззовні) при гикавці.

Напар з квіток чебрецю (1 столова ложка на 1 склянку окропу) застосовують для примочок і промивань при запаленні очей. Відваром з материнки миють голову при випаданні волосся, лупі, двічі на тиждень.

Перетерті на порошок листки і квітки чебрецю дають нюхати при знепритомненні. Висушеною материнкою разом з багном болотяним перекладають одяг, щоб уберегти його від молі, дезинфікують посуд.

Для ванн дітям, хворим на рахіт і золотуху, при порушенні обміну речовин пригорщу квіток і листків чебрецю чи материнки настоюють 20 хвилин на 5 літрах окропу і додають до повної ванни. Ці ванни приймають двічі на тиждень.

 

 

Олесь Курдибас

Закінчив Агрономічний факультет Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва. Колишній спеціаліст відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування управління фітосанітарної безпеки Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби. Цікавлюся нюансами городництва, садівництва, ландшафтного дизайну і реалізую свої задуми на присадибній ділянці. Вдумливо обираю техніку, інструменти та обладнання для поліпшення якості життя у заміському будиночку.

Оцініть автора