Барбарис звичайний

Барбарис звичайний – Berberis vulgaris L.

Родина Барбарисові – Berberidaceae

Як виглядає?

Барбарис звичайнийКолючий кущ 1,5 – 2 м заввишки. На слаборозгалужених гілках трійчасті колючки. Кора молодих пагонів жовтувата, після зими сіра. Листки чергові, черешкові, до 10 см завдовжки, еліптичні, дещо шкірясті, дрібнозубчасті, виростають пучками на вкорочених пагінцях. Суцвіття – гроно, яке складається з 10 – 25 блідо-жовтих пахучих квіток. Плід сухуватий, еліптоїдної форми, червоний, кислий. Цвіте у травні – червні. Плоди достигають у серпні – вересні.

Де росте?

Як декоративний кущ у парках, живоплотах, також на узліссі, на кам’янистих, але багатих на гумус грунтах степової і лісостепової зон, зрештою (дико й здичавіло) – по всій території України, а також як культурна рослина.

Що й коли збирають?

Кору, квітки, листки – навесні, після цвітіння; ягоди – восени; корені – рано навесні або пізно восени.

Коли застосовують?

У вигляді чаю вживають при гіпотонії матки після пологів, при печінкових коліках і жовчних каменях, холециститах – в холодному періоді (знижує тонус жовчного міхура і зменшує його спазми), при запорах і при спастичному катарі товстої кишки. Поліпшує кровообіг, спиняє кровотечі. На 1 склянку окропу дають чайну ложку подрібненої кори, квіток або листків і настоюють 10 хвилин. Коли беруть саме коріння, кип’ятять його 10 хв. П’ють по 1 склянці, вранці і ввечері, ковтками.

Настоєм барбарису звичайного лікують також подагру, ревматизм, люмбаго. Подібно до хініну він понижує гарячку, діє заспокійливо і протимікробно.

Сік з плодів барбарису допомагає при запаленні легень, пропасниці, при кашлі. Для цього п’ють 1 – 2 столові ложки на день (багатий на вітамін С). Знижує гарячку, гамує спрагу. При збільшеній печінці в суміші кори барбарису (з коренів і однорічних пагонів), трави чистотілу і листків м’яти у співвідношенні 2.5:1.5:5 виготовляють напар. Одну столову ложку суміші заливають склянкою окропу і настоюють 30 хвилин. П’ють по 2 – 3 склянки на день.

При недостатній функції підшлункової залози 2 столові ложки кори барбарису і 1 столову ложку кореня солодцю голого заливають 0.5 л води, настоюють цілу ніч, вранці кип’ятять 5 – 7 хвилин, відціджують і п’ють по півсклянки двічі-тричі на день. Через те що алкалоїди берберин (і подібні до нього за дією оксикантин і пальматин), які містяться в корі барбарису, нагадують своєю побудовою алкалоїди опію (лише не мають наркотичної дії), рідкий екстракт з кори барбарису застосовують для лікування наркоманії, викликаної зловживанням морфієм. Для цього вживають по 25 – 30 крапель рідкого екстракту на чарку води кожні 3 години.

При холециститі, холангіті з суміші кореня барбарису, кореня кульбаби, кореня дикого цикорію і кори крушини у співвідношенні 2:2:2:1 готують відвар. 1 столову ложку суміші варять в 1 склянці води 15 хвилин і п’ють 3 склянки на день.

Зовнішньо використовують настоянку кори (1:4) – закапують по 2 краплі двічі на тиждень у вухо при глухоті.

Олесь Курдибас

Закінчив Агрономічний факультет Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва. Колишній спеціаліст відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування управління фітосанітарної безпеки Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби. Цікавлюся нюансами городництва, садівництва, ландшафтного дизайну і реалізую свої задуми на присадибній ділянці. Вдумливо обираю техніку, інструменти та обладнання для поліпшення якості життя у заміському будиночку.

Оцініть автора