Цибуля ведмежа

Цибуля ведмежа (черемша) – Allium ursinum

Родина Цибулинні – Alliaceae або Лілійні – Liliaceae

Як виглядає?

Багаторічна рослина 15 – 30 см заввишки. Підземна частина її утворює цибулину, з різким характерним запахом леткої олії, яка містить сірку – аліцин. Стебло знизу обкутане гладенькими фіолетовими піхвами листків. Листків 2 – 3, їхня гладенька пластинка ланцетна або еліптична, 10 – 20 см завдовжки й 2 – 3 см завширшки, з коротким черешком. Суцвіття – кулястий, досить рясний багатоквітковий зонтик. Листки оцвітини біло-зелені, іноді рожеві. Цвіте у червні-липні.

Де росте?

В тінистих, вогких листяних лісах, біля струмків, по низинних місцях. Поширена в Карпатах, спорадично на Поліссі, в Лісостепу й у північно-східній частині Степу (Сумська область, Охтирка; околиці Харкова, Люботина, Змієва).

Що й коли збирають?

Листки – в травні, цибулини (головки) – восени.

Коли застосовують?

Свіжі листки – як протицинготний засіб, особливо при нестравності, браку апетиту, проносах. В краплях застосовують при атеросклерозі і для очищення крові при фурункулах, висипах на тілі, для поліпшення перистальтики кишок. Для цього настоюють листки цибулі ведмежої протягом 14 днів на півлітра міцної горілки і вживають по 10 крапель на воді по кілька разів на день.

Подібно діють цибуля городня (Allium сера L.) ( часник посівний, у яких, крім антибіотика аліцину, знайдено ще вітамін В і С, йод, кверцетин, дві речовини, які сприятливо впливають на роботу серця, ферменти, цукор, інулін, слиз, пектини, глікокініни; летку олію, що є сечогінним і відхаркувальним засобом.

Вдихання пари з суміші потовчених головок посівного часнику і цибулі городньої швидко виліковує нежить; лікує ангіни, полегшує приступи коклюшу.

Цибуля городня – засіб сечогінний, вітамінний (пічка), бактерицидний, фітонцидний, косметичний (свіжий сік застосовують проти веснянок, вугрів, бородавок, для посилення росту волосся), для збудження апетиту, відхаркувальний, протизапальний, протигеморойний, болезаспокійливий, ранозагоювальний, що посилює статеву функцію і потяг (спонукає вироблення сперми та прискорює менструацію у жінок), поліпшує роботу серця при атеросклерозі і загальне самопочуття. Вживають для поліпшення травлення (при атонії кишок, при спастичних колітах), при хворобах органів дихання, печінки (цироз), ревматизмі, сечокам’яній хворобі, при шкірних хворобах (грибок), трихомонадному кольпіті.

Леткі антибіотики – фітонциди – посівного часнику (Allium , sativum L.) вбивають різні мікроби: бактерії тифу і паратифів, холерні вібріони, дифтерійну паличку, стафілококів і стрептококів, затримують ріст туберкульозної палички. Гнійні рани і такі, що погано гояться, лишаї на шкірі, псоріаз, бородавки, опухи після укусів комах лікують компресами з потовчених свіжих головок ведмежої цибулі і посівного часнику. Водні екстракти часнику подавляють протоїнази злоякісних пухлин, чим пояснюється той факт, що серед тих, хто вживає в їжу багато часнику, рак зустрічається значно рідше.

Доведено, що частина мікробів згодом пристосовується до загальновживаних антибіотиків: пеніциліну, стрептоміцину, левоміцетину та інших і стійкість їх до цих антибіотиків з року в рік зростає. Проте природні антибіотики, наприклад цибулі, часнику, звіробою, моху ісландського, евкаліптової олії, не подавляючи корисних мікробів (біфідобактерій) у шлунково-кишковому тракті як тисячі років тому назад, знищують шкідливі мікроби, і підвищеної їх стійкості до природних антибіотиків не помічено. Вживання водного настою і спиртової настоянки (10:4) головок часнику посівного – до 30 крапель тричі на день всередину – лікує дизентерію, гепатити, хронічні запори, здуття. Часник знижує кров’яний тиск, зміцнює силу серцевих скорочень, уповільнює пульс, збільшує сечовиділення. Вживання його загострює апетит, збільшує секреторну дію залоз стравоходу, поліпшуючи травлення, і збуджує дію статевих залоз. Вживати часник забороняють хворим на епілепсію, вагітним жінкам і при запаленні нирок. При склерозі корисний сніданок, що складається з 1 склянки чаю, настояного на суничних або ожинових сушених листках, скибки хліба простого помелу із маслом, з товченим зубцем часнику і свіжим тертим коренем селери запашної.

Свіжі подрібнені головки вживають для лікування трихомонадних кольпітів у жінок (вкладають тампони у піхву на кілька ночей підряд). При болісних мозолях прикладають на ніч м’якуш потовченого зубця часнику, змішаного зі спорошкованою крейдою і внутрішнім салом. Мозоля не треба зривати, він повинен відпасти через кілька прикладань сам. Чотири-шестигодинннй настій 2 товчених головок часнику на 1 склянку молока (тільки-но від корови) вживають для протиглистяних клізм, особливо щоб вивести гостриків

Щоб позбутись неприємного запаху з рота, треба пожувати трохи свіжого кореня петрушки або аїру тростинового (навіть сухого).