Оман британський

Оман британський (Inula britannica)

Родина Айстрові – Asteraceae, або Складноцвіті – Composltae

Як виглядає?

Має тонке косо повзуче кореневище. Стебла висхідні або прямостоячі, густо облистнені, 15—18 см зав­вишки, вгорі розгалужені й під ко­шиками білоповстисті, внизу розсіяном’якоопушені. Листки черго­ві, цілісні, видовжено- або широколанцетні, коротко загострені, по краю дрібнозубчасті, рідше ці­локраї, зверху голі або розсіяноволосисті, зісподу густіше вкриті прилеглими довгими тонкими бі­лими волосками і, крім того, дріб­ними жовтими залозками; ниж­ні — до основи поступово звужені в крилаті черешки, серединні і верхні — сидячі, напівстеблообгортні, нерідко з вушками. Квітки блідо-жовті, зібрані в невеликі (2,5—3 см у діаметрі) кошики, що утворюють на верхівці стебла нещільне щитковидне суцвіття; крайові язичкові квітки — жіночі, голі, гладенькі, на верхівці — тризубчасті, серединні — двоста­теві, трубчасті. Плід — сім’янка. Цвіте у червні — вересні.

Де росте?

Оман британський– дуже поширений на Україні (крім високогір’я Криму і Карпат).  Росте по берегах річок, канав, по луках, на вологих місцях, вздовж доріг, рідше на полях.

Що й коли збирають?

Для виго­товлення ліків використовують кореневище з корінням  і листя оману. Збирають листя під час цвітіння рослини і сушать у затінку на від­критому повітрі або в добре про­вітрюваному приміщенні. Почор­нілі листки і листки з плямами викидають.

Коли застосовують?

Квітки містять флавоноїди (кверцетин, ізокверцитрин), холін, кавову кислоту. Відвари цієї рослини застосовують проти глистів і для лікування алкоголізму, квіток – при внутрішніх кровотечах, жіночих захворюваннях, при ангіні. Ними полощуть горло, промивають рани. Вживають часто у тих випадках, що й арніку.

Внутрішньо — настій із листя (1 сто­лову ложку сировини настоюють 1—2 години на склянці окропу, процід­жують) по 1—2 столові ложки 3—4 ра­зи на день.
Зовнішньо — компреси, примочки, обмивання і полоскання настоєм із лис­тя (готують, як у попередньому про­писі).