Кульбаба лікарська

Кульбаба лікарська – Taraxacum officinale

Родина Складноцвіті – Compositae або Айстрові – Asteraceae

Як виглядає?

Багаторічна трав’яниста рослина 5 – 30 см заввишки, при ушкодженні виділяє молочно-білий сік. Корінь веретеноподібний, малорозгалужений, м’ясистий, 20 – 60 см завдовжки, 1 – 2 см в поперечнику, на смак гіркуватий. Всі листки зібрані в прикореневу розетку, ланцетні, виїмчасто-перистороздільні. Квіткове стебло порожнисте, на верхівці несе квітковий кошик. Суцвіття – один кошик 3 – 5 см в поперечнику, обгортка дворядна, горбкувата, зелена. Всі квітки язичкові, віночок золотаво-жовтий. Цвіте в травні – липні.

Де росте?

По всій території України – на вогких грунтах, при дорогах, в садах і на городах, на узліссях, галявинах.

Що й коли збирають?

Квітки разом зі стрілками – під час цвітіння, коріння з листками – навесні, до цвітіння рослини, саме коріння – восени. Сушать їх у печі при температурі не вищій 70°.

Коли застосовують?

При хворобах печінки й жовчного міхура (каменях), при опухлій селезінці, жовтяниці, цукровому діабеті, для поліпшення травлення при недостатній кислотності шлунка, гастриті, як потогінний, протигарячковий, молокогінний, відхаркувальний і трохи проносний засіб, при хронічних запорах і геморої, щоб заспокоїти болі при сечокам’яній хворобі. В коренях і листках рослини містяться гірка речовина, глікозид та раксацин, тритерпенові спирти, каучук, органічні кислоти, аспарагін, вітаміни А, В|, С, D, слиз, смола, цукор, 25% полісахариду інуліну (корені), летка олія, солі кальцію, калію, холін, тирозиназа, барвні речовини (різні каротиноїди, як, наприклад, ксантофіл), стерини, тараксерол, сітостерол, флавоксантин, сапоніни (листки) й інші речовини.

Підсмажені корені кульбаби вживають замість кави як її сурогат. З молодих сирих листків, до цвітіння, приготовляють вітамінний салат, який збуджує апетит і пожвавлює травлення, оздоровлює кров, його їдять при недокрів’ї й укусі гадюки, при ревматизмі, подагрі, сповдилоартрозах. Листки можна кришити також по 4 – 5 в суп проти печії.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку квіток (або подрібненого коріння), 1 хвилину варять (коріння – 10 хвилин) та настоюють 10 хвилин. П’ють по 1 склянці двічі на день – вранці і ввечері, ковтками. Замість чаю можна вживати перетерті на порошок листки кульбаби, 3 – 5 разів на день по 1 г. Для збудження апетиту і пожвавлення травлення 1 столову ложку суміші кореня кульбаби, трави деревію і трави полину гіркого в співвідношенні 1:2:2 настоюють на 1 склянці окропу 20 хвилин. П’ють по 1 столовій ложці на день, 3 – 4 рази, за 15 хвилин до їди (також при кровохарканні). Як кровооздоровчий засіб при шкірних хворобах (висипаннях на тілі, фурункулах, екземі) настоюють 2 столові ложки суміші (порівну) листків кульбаби, кропиви малої (жигавки) і квіток терну в 2 склянках окропу 4 години і п’ють щоденно по півсклянки 4 рази на день протягом 2 тижнів. Дієти при цьому дотримують без м’яса і яєць. При атеросклерозі настоюють 1 столову ложку суміші (порівну) кореня кульбаби, кореневищ пирію, кореня мильнянки і трави деревію на 1 склянці окропу 30 хвилин і п’ють щоденно по 1 склянці вранці і ввечері. Лікування тривале.

Як жовчогінний засіб беруть 1 столову ложку суміші (порівну) кореня кульбаби, кореня вовчуга, кори крушини ламкої і листків м’яти холодної на 1 склянку окропу, напарюють 10 хвилин. П’ють 2 – 3 склянки на день. Або беруть 1 повну столову ложку суміші (порівну) кореня кульбаби, кореня дикого цикорію і квіток цмину піскового на 1 склянку води, варять 5 хвилин і випивають за три рази протягом дня. Або ж беруть 1 повну столову ложку суміші (порівну) кореня кульбаби, кореня тирличу, кори крушини, трави чистотілу звичайного, листків бобівника трилистого і листків м’яти холодної на 1 склянку води, варять 5 хвилин. П’ють по 1 склянці двічі на день, перед їдою, для регуляції випорожнення кишок. Із борошна з коренів кульбаби, змішаного з медом, готують мазь, яку застосовують при екземі. Змивають мазь теплою сироваткою з молока.