Каланхое перисте

Каланхое пірчасте або перисте — Kalanchoe pinnata (Lam.) Persoon (синонім — Bryophyllum calycinum Salisb )

Родина – товстолисті (Crassulaceae)

Як виглядає?

Каланхое перисте  — багаторічна трав’яниста рослина з родини товстолистих (Crassulaceae). Корінь її короткий, сильно розгалужений, стебло прямостояче, міцне, м’ясисте. Нижні листки прості або яйцевидні, великі, городчасто-зубчасті; верхні — складні, трійчасті або перисті з 3— 5 поздовжньо-яйцевидними листочками. Всі листки м’ясисті, соковиті. На кінцях зубців розвиваються молоді рослини (каланхое Дайгремонта — живородка).

 

Де росте?

Росте в дикому стані, поширена в тропіках Старого і Нового Світу — в Африці, Центральній та Південній Америці, Азії. У нас вирощують її на підвіконнях у горщиках.

Що й коли збирають?

Заготовляють так. Після промивання рослини в проточній воді листки і трав’янисту частину стебла, витримавши їх у темному прохолодному місці протягом 7 діб, пропускають через простерилізовану кип’ятінням м’ясорубку, відтискають через щільну тканину, залишають на добу при температурі 4—10° та фільтрують через вату і пропускний папір. Для консервування додають хлороформу, щоб вийшов 0,5% розчин.

Коли застосовують?

У соку каланхое виявлено: мікроелементи алюмінію, заліза, магнію, кремнію, марганцю, міді; полісахариди, вітамін Р, катехіни, дубильні речовини й інші.

Мазь каланхое виготовляють (з суворим дотриманням асептики) за складом: соку каланхое — 40 мл, фуразолідону — 0,25 г, новокаїну — 0,25 г, безводного ланоліну — 60 г.

Застосовують як протизапальний ранозагоювальний засіб при нагноєнні операційних ран, для швидкого очищення ран від гнійно-некротичних тканин і прискорення дозрівання грануляцій (трофічні виразки). Курс лікування 10—15 днів. Для лікування тріщин сосків і ерозій шийки матки (мазь), хронічних тонзилітів (зрошування), пародонтозу II—III ступенів і запальних явищ в пародонті, для припинення патологічних виділень і ясенних кишень використовують аплікації. Аплікації накладаються через кожні 5—6 годин. Добрі наслідки бувають при хронічному рецидивуючому афтозному стоматиті. Закапують також сік у кон’юнктивний мішок в окулістичній практиці і в ніс при нежитю.